Соціально-психологічні проблеми обдарованих дітей - Форум
Четвер, 08.12.2016, 03:04
Методичний кабінет управління освіти, молоді та спорту
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Віртуальна конференція: "Розвиток обдарованості. Практичний досвід." » Психологічний супровід обдарованості » Соціально-психологічні проблеми обдарованих дітей
Соціально-психологічні проблеми обдарованих дітей
ModeratorДата: Четвер, 11.03.2010, 05:11 | Повідомлення # 1
Лейтенант
Група: Администраторы
Повідомлень: 50
Репутація: 2
Статус: Offline
Соціально-психологічні проблеми обдарованих дітей
 
LudaДата: Четвер, 25.03.2010, 19:28 | Повідомлення # 2
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
Городищенська ЗОШ I - III ст.
Соціально-психологічні проблеми обдарованих дітей
Психологічні дослідження та соціальні спостереження свідчать, що обдаровані діти загалом набагато благополучніші ніж звичайні: не мають проблем у навчанні, краще спілкуються з однолітками, швидше адаптуються до нової обстановки, а здібності розвинені вже з дитинства, є хорошою основою для їх успішного професійного самовизначення й відповідних досягнень.
Але і в цих дітей можуть виникати проблеми, якщо не враховувати їхні підвищені можливості, і якщо навчання стане надто легким чи немає можливостей для розвитку їх творчого потенціалу.
Інша ситуація складається у дітей з винятковою обдарованістю.
Так, через нерівномірність розвитку в частини дітей з високим інтелектуальним та художньо-естетичними можливостями виникають проблеми в спілкуванні, відсутні навички соціальної поведінки. Це може передувати конфлікту з однолітками. Обдарована дитина починає шукати собі інших для спілкування : з молодшими чи старшими. Нерідко ці діти мають проблеми емоційного розвитку, коли в складних ситуаціях вони виявляють явно інфантильну реакцію ( критичне зауваження викликає сльози, а будь-який неуспіх приводить до розпачу).
Також, у обдарованих дітей виникають проблеми пов’язані з фізичним розвитком. Деякі з них уникають усього, що вимагає фізичних зусиль, для них обтяжливі уроки фізкультури.
Дуже складною є проблема вольових навичок, або проблема саморегуляції. Для обдарованих дітей ситуація розвитку часто складається так, що вони займаються тільки тим, що досить цікаво й легко для них, тобто тим, що складає мотив і суть їх обдарованості. Іншу діяльність , що не входить до сфери їхніх схильностей, ці діти уникають, користуючись поблажливим ставленням дорослих. Врешті решт, виникає ситуація, коли це вимагає від них вираження вольових зусиль. Це стосується дітей з підвищеними пізнавальними здібностями.
Іншою проблемою обдарованих дітей є відсутність у них потреби, а іноді й здібностей до творчої діяльності. Як це не парадоксально, значна частина обдарованих дітей, що виявляють яскраві інтелектуальні й навчальні здібності з тяжкістю виконують завдання, що вимагають нестандартного підходу. Проблема креативності у цих дітей виникає швидше як наслідок особливої спрямованості на засвоєння знань. Особливо це відбувається у дітей з прискореним темпом розумового і вікового розвитку.
Оскільки, обдарована дитина постійно реагує на різні подразники, в неї часто виникає неприязнь до школи. Часто це посилюється й тому, що шкільна програма для неї є нецікавою. Як результат - виникнення проявів гіперактивносі, порушення поведінки, прагнення заволодіти цілком увагою вчителя чи інших дорослих. Це ускладнює як стосунки із однолітками, яких дратує прагнення уваги, так і стосунки із учителем чи іншими дорослими, які ставляться до такої поведінки як до невихованості чи нетерплячості. Краще, якщо дорослі знайдуть ті форми і методи для такої дитини, щоб вона не нудьгувала, а весь час була зайнята посильними і цікавими для неї справами.
Безумовним є і те, що в обдарованої дитини потрібно розвивати різноманітні інтереси, а не лише ті, де вона обов'язкові досягає успіху. Дитина повинна навчитися отримувати задоволення від самого процесу пізнання чи праці, незалежно від того, буде вона першою у певному виді діяльності, досягне вершини чи ні.

Практичний психолог:
Пилипчук Л.М
Соціальний педагог:
Швець-Денисюк С.І.

 
ПсихологДата: Понеділок, 29.03.2010, 07:46 | Повідомлення # 3
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
Соціально-психологічні проблеми обдарованих дітей
Дерезюк Наталія Олександрівна
практичний психолог Ленковецької ЗОШ I-III ст.

Обдаровані діти - дуже цінна, але вельми слабка частина нашого суспільства, яка в своєму розвитку схильна до особливого ризику. Обдарованість як проблема природно являється цілісним станом особистості, яка не може існувати локально в психічному світі дитини, а торкається всіх аспектів її буття. Однак, при цьому може локалізуватися в одній з наступних сфер: навчанні, вутрішньоособистому стані, спілкуванні та поведінці. Розглянемо детальніше кожну з них.
Коли проблеми обдарованої дитини стосуються навчання - це може проявлятись в низькій навчальній мотивації, демонстративному чи тривожному ігноруванні різних завдань педагогів, відсутності елементарних знань предмета в порівнянні з блискучими успіхами в інших, можливі навіть ситуації вираженої шкільної неуспішності (приклад А.Ейнштейн). Причиною шкільної неуспішності обдарованої дитини можна пов'язати зі стійкою фрустрацією яка формується педагогічним середовищем на шляху її пізнавальних можливостей й потреб.
Типовими для обдарованих дітей є прояви дезадаптивної поведінки, такі як асоціальна та агресивна поведінка, протести підлітків проти відношення до нього зі сторони ровесників і дорослих, незадоволеність відносинами, довготривале подавлення його важливих потреб, активності, демонстрація своїх можливостей, лідерства та ін. - можуть приймати в поведінці форми демонстративної асоціальності, захисної агресії, протилежною соціально-психологічною реакцією обдарованої дитини на ситуацію подавлення його природних проявів і потреб: замкнутість, відхід у світ своїх фантазій і мрій, апатичність, в'ялість, незацікавленість в контактах.
Досить часто обдаровані підлітки зустрічаються з проблемами у спілкуванні, джерело яких лежить в дошкільному минулому, в тому сприятливому середовищі, яке створювали для них батьки. Одним із джерел такого ризику є труднощі в контактах з однолітками, що особливо властиві винятково обдарованим дітям.
Додатковою проблемою є "дисинхронний розвиток", який полягає в тому, що при випереджувальному розвитку окремих функцій обдаровані діти в інших відношеннях відрізняються від своїх ровесників або, навіть, іноді поступаються їм (наприклад, дрібна моторика, дислексія).Невідповідність між фізичним, інтелектуальним і соціальним роз­витком обдарованих дітей часто проявляється у бажанні спілкуватися і гратися з дітьми старшого віку. Через це їм часом важко стати лідерами, тому що вони поступаються останнім у фізичному розвитку.
Обдарованість - це поняття не з дитячої свідомості. Талановита дитина усвідомлює скоріше не свою обдарованість, а свою відмінність від інших, а за діючими в цьому світі соціально-психологічними закономірностями переживання цієї відмінності самою дитиною та її оточенням може перерости у відчуженість і породити серйозні особистісні конфлікти. Особливо в підлітковому віці, в період знаменитої "кризи ідентичності" усвідомлення свого "Я" як внутрішнього (а для підлітка неадекватного), що може призвести до серйозних психологічних зривів.
Протягом I семестру 2009 н.р. серед здібних та обдарованих учнів підліткового віку були проведені психологічні дослідження, які засвідчили, що внутрішнє спонукання до агресії може створюватись фрустрацією. В обдарованих підлітків такий емоційний стан, як фрустрація проявляється в ситуації оцінювання їхньої діяльності, коли оцінюючи власну роботу в співвідношенні з дорослими мірками, дитина виявляється фрустрованою, відчуває тривогу і тяжкі, недитячі переживання. Хоча з іншого боку це може бути варіантом "мук творчості", дитина переймається тим як її сприймуть оточуючі, яка критика, чи похвала пролунає з їхніх вуст. Причиною може бути також неможливість оволодіння бажаним предметом, заборона зі сторони дорослого на виконання деяких дій.
Загалом, агресивність, тривожність та фрустрація здійснюють значний вплив на формування особистості обдарованого учня, що має двосторонній зв'язок (з однієї сторони стимулює творчу діяльність дитини, а з іншої - блокує).
На основі узагальнення результатів дослідження особистості здібних й обдарованих підлітків (проведеного протягом листопада-січня поточного року) можна стверджувати, що: в учнів, з рівнем кретивності вище середнього та високий не завжди спостерігається високий рівень інтелекту (18,3%), загальний показник агресивності нижче середньою рівня, тривожність і фрустрація виражені у середніх показниках. У високо інтелектуальних учнів (54%) з низьким рівнем креативності агресивність проявляється на середньому рівні, тривожність і фрустрація характеризуються рівнем нижче середнього. Сприятлива комбінація даних психологічних властивостей визначає та обумовлює психологічний механізм формування обдарованості підлітка.
Для обдарованих ді­тей характерна також внутрішня потреба досконалості, що виявляється досить рано. Наприклад, пер­фекціонізм (від англ. «зроблений») — це прагнення робити все якнайкраще, прагнення до досконалості навіть у малозначимих справах. Наслідком цього постійного прагнення до досконало­сті нерідко стає настільки ж постійне незадоволення собою, що відбивається на самооцінці, а часом стає причиною неврозів і депресій.
Отже, для успішного розв’язання зазначенихї проблем важливо враховувати всі як позитивні, так і негативні фактори й психологічні особливості «Я-концепції» обдарованої дитини починаючи ще з дошкільного віку. Як показує практика, передусім необхідно досліджувати вплив на обдарованих дітей тих соціально-психологічних факторів, які сприяють їх особистісному розвитку та самореалізації.


Повідомлення відредагував Психолог - Понеділок, 29.03.2010, 07:47
 
Форум » Віртуальна конференція: "Розвиток обдарованості. Практичний досвід." » Психологічний супровід обдарованості » Соціально-психологічні проблеми обдарованих дітей
Сторінка 1 з 11
Пошук: