Субота, 16.12.2017, 08:07Вітаю Вас Гість
Реєстрація | Вхід
RSS
Методичний кабінет управління освіти, молоді та спорту
Меню сайту
Категорії розділу
Олімпіади, МАН [108]
Методичні заходи [167]
Акції [14]
Спорт [61]
Інформатика [36]
Математика [8]
Фізика [3]
Філологам [2]
Історія [6]
Мистецтво [9]
Іноземні мови [21]
Хімія [3]
Біологія [9]
Географія [2]
Економіка [0]
Позаурочні заходи [17]
Євроінтеграція [4]
Офіційно [255]
Дошкілля [27]
ЗНО [26]
ДПА [31]
Початкова школа [14]
Оздоровлення [9]
Підручники [3]
ППЗ [5]
Навчання вчителів [15]
Конкурси [83]
Психологія і соціальна робота [28]
Свята [24]
Кадри. Сторінка правових знань. [6]
Підсумкові контрольні [4]
Трудове навчання [4]
Виховна робота [25]
Образотворче мистецтво [1]
Вшанування пам’яті Івана Франка [1]
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Наше опитування
Чому я не розміщую власні розробки на сайті?
Всього відповідей: 400
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

10.05.2017 р.

Міносвіти з вересня планує зменшити кількість завдань і збільшити час відпочинку дітей – Гриневич

 

За словами міністра, зараз зміст освіти страшенно перевантажений зайвою інформацією.

Про це повідомила міністр освіти і науки, представник «Народного фронту» Лілія Гриневич у програмі «Сніданок з 1+1».

Вона наголосила, що у процесі оновлення української школи головним питанням є оновлення змісту освіти. «Зараз зміст освіти страшенно перевантажений зайвою інформацією, не відповідає віковим особливостям дітей, і найголовніше – багато цих знань зовсім непотрібні в житті. Натомість те, що потрібно, не вивчається», – пояснила міністр.

Лілія Гриневич зазначила, що особливо гостро це питання наразі постало в початковій школі. «І тому ми оголосили інтерактивне розвантаження програм. Ми вперше на платформі ed-era.com викладемо з наступного тижня програми початкової школи і всі зможуть бачити їх та інтерактивно дописувати, які у них є зауваження», – розповіла міністр.

Вона пояснила, що повний перегляд стандартів освіти – досить тривалий процес, але вже найближчим часом Міносвіти планує вилучити з навчальних програм і підручників зайву інформацію.

“Я прихильниця того, щоб виконання домашнього завдання не призводило до психологічних травм у дітей. Кожен з батьків знайомий із ситуацією, коли доводиться виривати сторінку з зошита і переписувати ще раз, тому що ви щось закреслюєте, виправляєте. Наша ідея доволі проста – дозволити вчителям у молодшій школі працювати з дітьми олівцем”, – зазначила Лілія Гриневич.

Джерело: УНІАН

13.05.2017 р.

Міністр освіти та науки Лілія Гриневич розповіла про підготовку до реформи у початковій школі

Освітяни готують до запровадження у 2018-2019 навчальному році нових стандартів середньої освіти, зокрема  у початковій школі.

У п’ятницю, 12 травня, у Львові на всеукраїнській нараді освітян презентували стандарти нової початкової освіти, повідомила міністр освіти та науки України Лілія Гриневич.

За її словами, у наступному навчальному році у 100 школах в Україні буде запроваджений пілотний проект інтегрованого навчання першокласників. Для цього в кожній області, зокрема і Львівській, відберуть в середньому  по 4 школи.

«Початкова освіта має відповідати віковим особливостям дітей. Для таких дітей природно-відповідний спосіб так званого «інтегрованого навчання» і сприйняття світу через діяльність, зокрема, через гру на ранньому етапі навчання – у шестирічному віці, а далі через діяльнісне навчання», – зазначила Лілія Гриневич.

За її словами, кожен день у початковій школі буде «тематичним».

«Наприклад, якщо тема дня «весняні першоцвіти», то читання, природознавство, мистецтво, математика мають крутитися навколо цієї теми. Це сприяє розвитку інтегрованого сприйняття світу у дитини», – зазначила вона.

Крім цього, як зазначила міністр, вчителі мають опанувати інші форми роботи з дітьми, управління класом.

«Як сьогодні виглядає перший клас, де сидять шестирічні діти? Вони повинні склавши руки, просидіти за партою як мінімум чотири уроки, що абсолютно не відповідає природним властивостям дітей цього віку і починає їх психологічно ламати. У дітей, навпаки, треба розвивати допитливість до цього світу. Їм треба дати радість пізнання. Це можна зробити лише через діяльнісне навчання. А це передбачає, що діти разом роблять проекти, частіше виходять на вулицю, пізнають довколишній світ», – пояснила Лілія Гриневич.

За її словами, для цього 22 тис. учителів, які мають стати класними керівниками у 2018-2019 навчальному році, упродовж 2017-2018 року проходитимуть перепідготовку, опановуватимуть нову навчальну програму  та методики.

«Ми маємо перепідготувати їх, змінити їх світогляд, доповнити педагогічний досвід цими новими методиками. Я не кажу, що буде просто. Розумію, буде опір, є такі вчителі які не хочуть змінюватися. Але вибачте, світ змінюється, і школа мусить іти попереду, а не плестися в хвості. Вчителі також мають змінюватися», – сказала вона.

За словами Лілії Гриневич, щоб стимулювати розвиватися вчителів має підвищення зарплат, яке відбулося у цьому році.

«Уряд цього року вперше за час існування Єдиної тарифної сітки просунув вчителів на два тарифні розряди догори. В цілому, з усіма підвищеннями, зарплата вчителів зросла на 50%. Це для нас недостатньо, зарплата була такою низькою, що на сьогодні все ще не є високою, але вона значно вища, ніж торік. Цим кроком ми показуємо вчителям, що хочемо підтримати їх, але для цього вони мають відкритися до реформ», – сказала Лілія Гриневич.

 

Джерело: Zaxid.net

 

03.05.2017 р.

Оголошення про відбір шкіл для пілотного впровадження  нового Державного стандарту початкової школи

Міністерство освіти і науки України розпочинає конкурсний відбір шкіл, які бажають взяти участь у пілотному впровадженні нового державного стандарту початкової освіти у рамках реформи “Нова українська школа”.

Пілотне впровадження нового державного стандарту початкової школи відбуватиметься у 2017/2018 навчальному році.

Для участі у проекті Міністерство освіти і науки відбере 100 шкіл, по 4 школи у кожній області та Києві. У пілотному проекті в кожній школі братимуть участь 2 перші класи.

Аби взяти участь у відборі, керівник школи має заповнити аплікаційну форму до 25 травня 2017 року включно.

Запрошуються школи, які на 1 вересня 2017 року матимуть щонайменше два перші класи, які візьмуть безпосередню участь у пілотному впровадженні. Важливо, щоб кількість дітей у цих класах не перевищувала 30 дітей.

У відібраних школах буде сформовано проектні команди у складі заступника директора і вчителів двох перших класів.

За кожною школою буде закріплений педагог-наставник, який буде надавати проектним командам методичну та інформаційну підтримку.

Щомісяця проектні команди зустрічатимуться для обговорення успішних практик, викликів та пошуку творчих ідей.

Рішення про участь школи у пілотному впровадженні нового державного стандарту початкової освіти має буде закріплено протоколом педагогічної ради навчального закладу, а також схвалене батьківськими зборами класів, які братимуть участь у пілотному проекті.

Після завершення пілоту проектні команди поширюватимуть досвід змін.

 

Trackback URL: http://nus.org.ua/ogoloshennya-pro-vidbir-shkil-dlya-pilotnogo-vprovadzhennya-novogo-derzhavnogo-standartu-pochatkovoyi-shkoly/trackback/

 

 

04.05.2017 р.

Діти втрачають інтерес вже у третьому класі, - Гриневич

Для впровадження нового стандарту початкової школи в Україні необхідно перенавчити 22 тисячі вчителів. Про це в ефірі «5 каналу» в програмі «Підсумки дня» сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

«Ми збираємося наприкінці травня представляти якраз новий стандарт початкової школи, і там буде презентований саме інтегрований підхід. Для цього щоб цей інтегрований підхід торкнувся всіх українських дітей у першому класі у 2018/2019 навчальному році, нам треба перенавчити 22 тисячі вчителів», – сказала вона.

За її словами, спілкуватись необхідно і з батьками, адже сьогодні діти втрачають інтерес до школи вже у третьому класі.

«Що повинні розуміти батьки: ми будемо вчити табличку множення, але ми будемо вчити її в такий спосіб, щоб дитину це не знеохочувало до навчання. Сьогодні діти втрачають інтерес до школи вже у третьому класі…, тому що сучасні діти вже по-іншому сприймають інформацію. Вони вже з дитинства користуються гаджетами, бачать різноманітні ігри, тому приходячи в школу і зустрічаюсь лише з таким процесом напихання знаннями, коли є дошка й вчитель і ти повинен сидіти непорушно 40 хвилин за партою, вони втрачають мотивацію до навчання», – зауважила Гриневич.

 

 

03.05.2017 р.

Гриневич: майбутнє за спільнотами вчителів

Швидкого розвитку новацій у школі не буде без об'ємного поширення прогресивних ідей. На цьому, за підсумками своєї участі в освітньому форумі EdCamp, що відбувся у Харкові, наголосила міністр освіти Лілія Гриневич.

«Харківський вчительський EdCamp вразив прогресивними педагогами, цікавими експертами, відвертими розмовами - загальною синергією зусиль навколо ідеї нової школи та якості навчання», - зазначила міністр у своєму Facebook.

Вона також висловила переконання, що майбутнє за сильними спільнотами вчителів, і саме таку спільноту в Україні формує EdCamp.

«У 2018 році діти підуть у перший клас нової української школи. Для цього нам необхідно перепідготувати 25 тисяч педагогів. Ми покажемо їм, як працювати за новими методиками, як використовувати компетентнісний підхід та розвивати в дітях м'які навички», - зазначила міністр.

Однак, за її словами, швидкого розвитку новацій у школі не буде без об'ємного поширення прогресивних ідей.

«Нові методики мають розповсюджуватися не лише і не стільки згори, скільки через такі низові ініціативи, як EdCamp, а також через горизонтальні зв'язки - безпосереднє спілкування вчителів між собою. І це стане можливим, якщо спільнота продовжить розвиватися й надалі», - наголосила міністр освіти.

Вона також підкреслила, що Україна має значну кількість вчителів, які можуть стати визначальним чинником у проведенні реформи.

 

 

19.04.2017 р.

Нова українська школа: 9 змін, які пропонує Міносвіти

4 грудня 2016 року на засіданні Кабінету Міністрів представили Політичну пропозицію «Нова українська школа». Цей документ — стратегія реформування середньої освіти до 2029 року. Національна Рада реформ підтримала концепцію «Нової української школи» та рекомендувала парламенту прискорити розгляд у другому читанні закону «Про освіту». Що це змінить – у матеріалі Громадського.

Дитина — індивідуальність

Нова школа буде співпрацювати з позашкільними закладами освіти, враховувати індивідуальні здібності дитини.

В інтерв’ю Громадському міністр освіти та науки України Лілія Гриневич розповіла:

«Ми хочемо перейти від школи, яка напихає дітей знаннями, які дуже швидко застарівають, до школи компетентностей» (поінформованість, обізнаність. Сompetentia — у перекладі з латинської означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід, — ред.)

Батьки – партнери

Вчителі допомагатимуть батькам здобувати спеціальні знання про розвиток дитини.

За основу концепції беруть педагогіку партнерства: співпраця між учителем, учнем і батьками, які мають стати рівноправними учасниками освітнього процесу.

Учитель зможе готувати власні авторські навчальні програми, обирати підручники, методи, стратегії, засоби навчання. Серед методів навчання застосовуватимуть ігри, соціальні, дослідницькі проекти, експерименти, групові завдання.

Концепція «Нової української школи» передбачає рівноправну співпраця між учителем, учнем і батьками

Умотивований вчитель

За словами міністра освіти, вчителям дадуть можливість вибору інституцій для підвищення кваліфікації.

«В концепції нової української школи має бути і новий вчитель. Тепер вони матимуть можливість піти в іншу організацію, яка пропонує тренінг про інклюзивну освіту, чи сучасні методики викладання, а не тільки в інститут післядипломної освіти», — каже Лілія Гриневич.

Міністр зауважила, що до 2018 — 2019 навчального року треба перепідготувати 25 тис. вчителів по всій Україні.

У свою чергу експерт аналітичного центру Cedos Ірина Когут пояснює:

«Закон «Про освіту» у другому читанні гарантує вчителям вибір курсів підвищення кваліфікації. Проте зараз в Україні відсутні такі установи, де можна таку послугу отримати. І не зрозуміло, яким чином буде фінансуватися цей процес, хто буде акредитувати подібні курси чи заклади».

На думку експерта, питання навіть не в тому, як перепідготувати вчителів, а чи готові вони до принципів партнерства у педагогіці, до співпраці із батьками, громадою та учнями.

«Ми маємо дуже тривалий в часі негативний відбір в професію: через низькі зарплати та низькій соціальний статус, непрестижність професії, неякісну педагогічну освіту. Одна з сутнісних проблем українських педагогів — їхня вузька спрямованість. Вчителю української мови та літератури важко перекваліфікуватися у вчителя навіть зарубіжної літератури. Сучасні підходи до освіти передбачають міжпредметні зв'язки», — зазначає Ірина Когут.

Навчання збільшиться до 12 років

Шкільна освіта матиме 3 рівні: початкові класи — з 1 по 4, базова середня школа — 5-9 клас та профільна середня школа, яка передбачає навчання в ліцеї або закладах професійної освіти — 10-12 клас.

Такий термін навчання пояснюється тим, що в усіх європейських країнах мінімальна тривалість здобуття повної загальної середньої освіти становить від 12 до 14 років. Саме за цей час дитина зможе засвоїти усі необхідні знання та визначитися щодо майбутньої професії.

Тим не менш в Міносвіти кажуть, трирічна старша профільна школа може бути запроваджена тільки тоді, коли буде в країні відповідна мережа закладів та кошти на 12 років навчання.

Нова школа має намір стати «школою компетентностей», яка буде враховувати індивідуальні здібності кожної дитини

Автономія школи

Школи зможуть самостійно формувати освітні програми, складати навчальні плани і програми з навчальних предметів.

Керівника школи обиратимуть на конкурсних засадах терміном до п'яти років. Він зможе обіймати посаду не більше як два терміни поспіль.

Справедливе фінансування

Проект Закону «Про освіту» запроваджує рівноправність доступу до бюджетного фінансування закладів освіти усіх форм власності. Законопроектом передбачено повну прозорість фінансування закладів освіти. Зокрема школи будуть зобов’язані оприлюднювати всі кошти, які надходять з бюджету та з інших джерел.

«Гроші ходять за дитиною»

Цей принцип фінансування створено для підтримки дітей з особливими потребами, які можуть здобувати освіту разом з іншими дітьми у пристосованих для цього школах.

Наразі Міносвіти та Міністерство соціальної політики планують вирахувати, про яку суму на дитину йдеться, враховуючи її потреби.

Тим не менше, Ірина Когут каже про те, що у стратегії розвитку нової школи не вистачає чітких кроків: «Не зовсім зрозуміло, яким чином запропоноване фінансування «гроші за дитиною» буде реалізоване, як це допоможе покращити доступ до освіти чи її якість. Зараз зрозуміло тільки те, що гроші у вигляді цільових грантів будуть спрямовуватися в школи, де навчаються діти з особливими потребами, та те, що гроші йтимуть у приватні заклади. При чому, я думаю, у приватних навчальних закладах вчаться діти, які особливо цього не потребують».

Держслужбовці також розповідають про створення інклюзивних класів, аби дитина не жила в інтернатному закладі і лишалася у сім'ї

«Так» — інклюзивній освіті

Для учнів з особливими потребами створять умови для навчання спільно з однолітками. Для таких дітей буде запроваджено індивідуальні програми розвитку, включаючи корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід.

Міносвіти спільно із дружиною президента Мариною Порошенко уже реалізували кілька пілотних проектів з інклюзивної освіти у Запорізькій області. За словами Марини Порошенко: «На 17 337 шкіл в Україні, в яких навчається майже 4 мільйони дітей – 7% шкіл з інклюзивною освітою. Під час тестового впровадження інклюзивної освіти у Запорізькій області кількість дітей з особливими потребами у школах збільшилася у 15 разів».

Як повідомила громадському міністр освіти Лілія Гриневич, вперше цього року запроваджена субвенція на інклюзивну освіту, і уже всі області отримали кошти на дітей, які навчають в цих класах.

«У нас збільшилася за минулий рік кількість учнів в інклюзивних класах на 50%. Ще багато роботи, аби подолати навіть архітектурні бар'єри, бо є приклади, коли діти на візках не можуть потрапити до будівлі», — каже Лілія Гриневич.

Нова школа — менше інтернатів

Взаємозв’язок між поступовим ліквідуванням інтернатів та концепцією нової школи пояснив Уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба: «Зараз система нараховує 751 інтернатних закладів, де навчаються і виховуються 106 тисяч дітей. З 7 мільярдів гривень, які виділялися у 2016 році на цю систему, тільки один мільярд йшов безпосередньо на дитину, а це 27 гривень на добу, з яких 1 гривня на лікування, 3 гривні на одяг і 24 – на харчування. Необхідно створювати інклюзивні класи, аби дитина не жила в інтернатному закладі і лишалася у сім'ї. За цією стратегією ми маємо завдання кожного року збільшувати кількість дітей в інклюзії як мінімум на 30%».

Олександра Чернова, Нromadske.ua