Неділя, 19.11.2017, 16:48
Методичний кабінет управління освіти, культури, молоді, спорту та туризму
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Наше опитування
Чому я не розміщую власні розробки на сайті?
Всього відповідей: 399
Друзі сайту
МОН України
Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
ХОІППО
Департамент освіти і науки, молоді та спорту Хмельницької ОДА
Обласні/Електронні олімпіади
ХОЦНТТУМ
Вчитель-новатор
"Партнерство в навчанні"
Intel "Навчання для майбутнього"
УЦОЯО
ВРЦОЯО
РМЦ I*EARN-Україна
Діти України
Мережа УРАН
Сайт технічної підтримки УРАН у Хмельницькій області

Сайт Міністерства освіти і науки молоді і спорту України
Сайт Педагогічна преса
Статистика
Проверка тиц pr
Онлайн всього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0

Нас відвідали

 Проблемні ситуації в навчальному закладі

Діяльність вчителя у створенні проблемних ситуацій у навчальному процесі

 

       Проблемні ситуації в навчальному процесі виникають не спонтанно, а в результаті цілеспрямованої діяльності вчителя, який залучає учнів до активного пошуку.

         Щодо навчання математики можна виділити такі основні способи створення проблемних ситуацій:

  1. Попередня розповідь про практичне , наукове чи навчальне значення програмного матеріалу, про історію виникнення відповідних понять.

       Розгорнуту бесіду про практичне значення математики доцільно провести перед вивченням кожного з фундаментальних розділів.

  1. Узагальнення окремих випадків.

          Під час вивчення в 5 кл. властивостей десяткових дробів записуємо на дошці якийсь десятковий дріб . наприклад 0,7 і пропонуємо учням збільшити його в 10 разів. За аналогією з цілими числами  частина учнів пропонує дописати до даного дробу 0. Тоді даємо їм завдання порівняти дроби 0,7 і 0,70 порозрядно. Учні переконуються , що приписування 0 до десяткового дробу не впливає на його величину. Постає проблемне запитання: як же збільшити десятковий дріб у 10 , 100, 1000 і т.д. разів? Попередня робота підсилює в учнів інтерес до проблеми.

  1. Попереднє розв‘язання задачі.

           Вдало підібрана задача допомагає учням усвідомити необхідність здобування нових знань, які потрібні для розв‘язування тієї чи іншої проблеми.

  1. Проблемний виклад.

            Проблемний виклад полягає в тому, що вчитель сам ставить проблему і сам її розв‘язує, водночас розкриваючи учням шлях наукового пошуку цих знань.

             Урок математики можна будувати як пізнавальний діалог між учителем і учнями , в якому колективна робота всього класу поєднується з активною пізнавальною діяльністю кожного учня.

             Важливо щоб способи розв‘язування навчальних проблем поставали перед учнями і засвоювалися ними у вигляді такої системи дій, яка . формуючись на конкретному матеріалі , булла б застосованою в різноманітних за характером і змістом ситуаціях. Зрозуміло, що досягти цього не можна на основі кількох уроків. Потрібна тривала робота , спрямована на узагальнення способів розв‘язування  подібних за змістом навчальних проблем у межах кожного розділу програми.

             

 

 

 Дослідницький метод передбачає такі пізнавальні етапи:

 1/ спостереження й вивчення фактів і явищ;

  2/ з‘ясування незрозумілих явищ , що підлягають дослідженню ( постановка проблеми ) ;

   3/ формулювання гіпотези;

   4/ складання плану дослідження;

   5/ виконання плану , яке полягає у з‘ясуванні зв‘язків того , що вивчається з іншими явищами;

    6/ формулювання розв‘язку, пояснення;

    7/ перевірка розв‘язку ;

    8/ практичні висновки про можливі і потрібні застосування здобутих знань.

              Оскільки методи навчання тісно пов‘язані і з методами науки, основи якої вивчаються, то учні мають не тільки засвоїти систему відповідних наукових знань, але й ознайомитися теоретично і практично ( у доступній їхньому віку  формі ) з методами науки , що вивчаються.

               Зокрема, під час навчання математики частково-пошуковий чи дослідницький метод передбачає побудову навчального процесу за схемою природничо - наукового дослідження ( від досвіду - до гіпотези та її обґрунтування). В пізнавальному аспекті це означає спільне використання індуктивних  та дедуктивних методів. Тим самим для учнів полегшується розуміння внутрішніх зв‘язків нового матеріалу , їхня розумова діяльність пов‘язується з практичною, активізується самостійна робота на різних пізнавальних етапах дослідження.

               Завдання вчителя – спонукати учнів самостійно формулювати означення, висновки, правила з наступним колективним виправленням недоліків і помилок. Тут триває колективний процес пізнання - від неправильного - до правильного, від неточного – до точного, від незнання-до знань.

              Основою проблемної ситуації є, як відомо, виникнення суперечності між новими , більш складними вимогами і попереднім недостатнім для виконання цих вимог рівнем знань, умінь та навичок учнів. Ця суперечність має пізнавальний характер і є рушійною силою навчального процесу. Цей механізм створення проблемної ситуації  можна узагальнити, класифікувавши навчальні проблеми за джерелом появи суперечностей у навчальній діяльності учнів:

           суперечності  формально-логічного характеру - проблемна ситуація створюється аналізом помилки , допущеної у даному міркуванні (типу 2х2=4, а дістали 5 );

            суперечності пізнавального характеру-проблемна ситуація створюється : 1/ новими задачами, що потребують для свого розв‘язання нової теорії ; 2/ пошуками можливих практичних і теоретичних застосувань нової, щойно збудованої теоретичної інформації; 3/ускладненнями у розв‘язуванні задачі, які можна подолати за допомогою нової інформації, але її використання в умовах даної задачі становить певні труднощі і потребує творчого переосмислення;

             суперечності психологічного характеру проблемна ситуація створюється конфліктом, який розкриває вчитель, між життєвими уявленнями учнів та їх справжнім змістом;

             суперечності організаційного характеру , зумовлені класно-урочною системою - проблемна ситуація створюється у процесі зіткнення протилежних або відмінних одна від одної думок  висловлювань учнів в умовах колективної навчальної діяльності .

            Для того , щоб названі суперечності справді привели до створення проблемної ситуації, вони мають бути “ спроектовані” на навчальну діяльність учнів, усвідомлені ними у навчальній практиці, під якою будемо розуміти всю їхню роботу, пов‘язану з вивченням теорії -спостереження, записи, обчислення , побудова креслень і графіків, розв‘язування

 рівнянь і т. д

            У курсі математики давно визнано тезу : навчання через задачі. Однак це зовсім не означає, що наявність задач у навчальній роботі автоматично надає викладанню математики проблемного характеру. Далеко не всі математичні задачі ,що пропонуються учням, є проблемними. Багато з них можна розв‘язати наслідуванням відомого зразка, застосування готових схем, алгоритмів, формул тощо.

            Навчальну проблему містять у собі ті математичні задачі, розв‘язання яких передбачає зв‘язок з вивченням певного математичного теоретичного шкільного курсу і посильний учням самостійний пошук ще невідомих їм закономірностей, способів дій, правил. Такі задачі доцільно включати до етапу вивчення нових знань, оскільки вони найбільше спонукають учнів до активної розумової діяльності. Підтримують в них інтерес до вивчення математики. “Відкриття “ школярів формують їхні позитивні емоції, завдяки чому здобуті результати набагато міцніше фіксуються в пам‘яті, ніж знання, яких учні набувають у готовому вигляді.

           Проблемний характер мають також математичні задачі на застосування вже відомих закономірностей у відповідно нових умовах, на вибір з багатьох можливих варіантів найбільш раціонального, на застосування загальних теоретичних положень у конкретних умовах тощо.

           Досить ефективними при проблемному навчанні є задачі, які передбачають відкриття нових для учнів причинно-наслідкових зв‘язків, закономірностей або загальних принципів розв‘язання певної групи задач.

             Слід особливо підкреслити ,що ізольоване від вивчення теоретичного матеріалу розв‘язування проблемної задачі саме по собі не означає проблемного навчання : воно має бути підготовлене так званою “проблемною ситуацією”. Проблемна ситуація відображає необхідність суб‘єктивного сприймання задачі, реальну участь кожного школяра у процесі її осмислення. Важливо ,щоб учень сам задумувався над сформульованою у класі проблемою і сам  спробував знайти шлях до її розв‘язання. Без цього він не включиться у проблемну ситуацію і задача не спонукає його до активної розумової діяльності. Майстерність вчителя під час проведення проблемного уроку виявляється в тому, щоб добитися від усіх учнів усвідомлення проблемної ситуації, викликати в них потребу у пошуках відповіді на проблему , активної участі у пошуках її розв‘язання.

              Проблемну ситуацію можна створити так: у задачах з неповними або зайвими даними запропонувати учням знайти ряд можливих варіантів розв‘язання і конкретизації умови задачі. Розв‘язання таких задач наближає шкільне навчання до життєвої практики, підвищує дієвість знань.         

         Корисними є уроки проблемного типу з основних питань програми, на яких фронтальна робота з усім класом поєднується з роботою вчителя з окремими учнями.

 

 

 

 

 

Управління освіти, культури, молоді, спорту та туризму Шепетівської РДА © 2017
Пошук по сайту
Форма входу
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
МИ В МЕРЕЖІ
Блоги вчителів
Предметні спільноти
Хмаринка тегів
Календар
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання