Субота, 21.10.2017, 09:17
Методичний кабінет управління освіти, культури, молоді, спорту та туризму
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Наше опитування
Чому я не розміщую власні розробки на сайті?
Всього відповідей: 399
Друзі сайту
МОН України
Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
ХОІППО
Департамент освіти і науки, молоді та спорту Хмельницької ОДА
Обласні/Електронні олімпіади
ХОЦНТТУМ
Вчитель-новатор
"Партнерство в навчанні"
Intel "Навчання для майбутнього"
УЦОЯО
ВРЦОЯО
РМЦ I*EARN-Україна
Діти України
Мережа УРАН
Сайт технічної підтримки УРАН у Хмельницькій області

Сайт Міністерства освіти і науки молоді і спорту України
Сайт Педагогічна преса
Статистика
Проверка тиц pr
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Нас відвідали

 Каталог статей
Головна » Статті » РМК » ППД


Подзерей Лідія Станіславівна
Вчитель української мови та літератури, вчитель вищої категорії, «Старший вчитель» Полянської зош І-ІІІ ст.
1966 року народження
Педагогічний стаж -  27 років.
Тема досвіду: «Розвиток креативності школяра як основа самовдосконалення, духовного росту особистості»
     
Суть досвіду:
«Нова школа кладе за головну мету здобути, дати виявитися самостійним творчим силам дитини». Ці слова належать Софії  Русовій. Я повністю з ними погоджуюся. Адже сьогодення націлює школу на формування національно-свідомої, ініціативної, самостійної і духовно багатої творчої особистості. Йти від дитини, від її можливостей до навчання предмета – це є головною тезою методики особистісно-зорієнтованого навчання.
Важливе місце в реформуванні освіти в нашій державі посідає реалізація принципу креативності, що передбачає орієнтування на творення мислячої, духовно багатої, творчої особистості, здатної успішно розв’язувати актуальні проблеми. Саме тому головним завданням я ставлю перед собою створення умов для виявлення пізнавальної активності учнів. Для досягнення цієї мети користуюся такими засобами:
  • використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що дозволяють розкритися суб’єктивному досвіду учнів;
  • створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу;
  • стимулювання учнів до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без страху помилитись, дати неправильну відповідь;
  • тісне поєднання класно-урочної діяльності з позаурочною, позакласною;
  • використання дидактичного матеріалу, який розвиває логічне мислення, вміння аналізувати, абстрагувати;
  • робота в малих групах, що є передумовою творчої самореалізації.
Відомий французький учений Ж. П’ятон підкреслював, що «творча активність особистості – це не соціальна, громадянська чи будь-яка спрямована передусім  зовні активність, а активізація внутрішніх, індивідуальних потенцій особистості, які ведуть до удосконалення самої особистості, а потім (через неї) і суспільства в цілому». Ці слова лежать в основі моєї роботи, Звідси й проблема, над якою я працюю: «Розвиток креативності школяра як основа самовдосконалення, духовного росту особистості». Постійно шукаю шляхи розв’язання даного питання. В результаті прийшла до висновку, що необхідно оптимально поєднувати традиційні технології навчання з інноваційними, високо розвивальними, які пов’язані з диференціюванням та індивідуалізацією навчального процесу.
Усім нам відомі прописні істини – не можна силоміць змусити любити слово, вірити художньому образу, захоплюватися світом, який нас оточує, і навпаки, всяке нав’язування викликає опір, породжує байдужість, ненависть, не розвиває ні уяви, ні мислення, ні творчості. Креативна система передбачає творчість учнів у навчанні завдяки їх особистому залученню до активного дослідження. Тому намагаюся, щоб навчальний процес був цікавим для учнів, намагаюсь створити на уроці таку атмосферу, щоб учні самі були творцями уроку, активно працювали без боязні помилитися, бути не почутими. Тут мені при нагоді стають елементи сугестопедії, які я використовую на своїх уроках. Наприклад, коли учні налаштувались на роботу, залучаю їх до активного дослідження. Саме його результати відкривають нові для учня знання, розвивають дитину, її інтелектуальні і творчі здібності. Дослідницька робота дуже подобається дітям, якщо вони бачать її результати. Саме дослідницька робота спонукає до пошуку цікавої інформації, активно формує вміння і навички, прагнення до самоосвіти, сприяє розширенню світогляду, спонукає до творчості, формує інтелект. Вважаю, що такі здібності формуються лише в системі.
Постійно намагаюсь використовувати такі форми, методи та технології, з допомогою яких не просто поповнюються знання та уміння учнів, а й розвиваються такі їх якості як пізнавальна діяльність, самостійність, вміння творчо розв’язувати навчальні й практичні завдання, вправи, виробляються вміння практичного й творчого застосування здобутих знань. Найпоширенішим методом моєї роботи на уроках мови і літератури є частково-пошуковий метод, який дає змогу учням вирішувати проблеми з допомогою вчителя. Спочатку створюю й формулюю проблему, намічаю шляхи її розв’язання, допомагаю перевірити правильність висновків. Поступово формую в учнів завдання дослідження, окремі його етапи і так поступово наближаю їх до самостійного розв’язання цілісних проблем. Використовую і дослідницький метод на уроках, коли учні самі повинні виконати поставлені проблемні завдання.
На таких уроках-дослідженнях учні не лише розв’язують проблеми, а й засвоюють елементи наукового дослідження. Уроки-дослідження та уроки, на яких розв’язуються проблемні завдання, дають змогу:
  • активізувати та розвивати розумові й мовленнєві здібності дітей, їх мислення, пам'ять;
  • привчають до уважності, спостережливості, відповідальності;
  • формують культ знань.
    Такі форми роботи допомагають запалити вогники думки, які, за словами В. Сухомлинського, «стимулюють рухливість розумових процесів». Запалюється вогник – і дитині хочеться знати більше, хочеться думкою проникати в нові явища. Це бажання є поштовхом, який прискорює розумові процеси.
    На уроках української, коли вивчаю твори глибокого філософського звучання, коли виникає необхідність пов’язати зміст художнього твору з проблемами сьогодення, використовую нетрадиційну форму з використанням вільного спілкування. Для таких уроків добираю теми, цікаві учням, близькі їм, пов’язані з їх життєвим досвідом. Одним із методів реалізації моєї проблеми на уроках мови і літератури є проведення нетрадиційних уроків.
    У 7-8 класах пропоную осмислити види спостережень за природою, об’єктами, взаєминами людей, самим собою. Така форма роботи допомагає дітям оволодіти цілісними орієнтирами, вводить їх у процес народження образного вислову. Так опис місцевості пропоную зробити у вигляді уявної екскурсії або поетичного твору.
    Під час вивчення п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка» проводжу диспут на тему «Щастя – не слава, не гроші, все це минає. Щастя – це друзі хороші, шана людськая». Уроки-семінари здебільшого проводжу на узагальнюючі теми як підсумок вивчення їх. Саме семінар сприяє розвитку творчих здібностей учнів, виробляє навички самостійно працювати з різноманітною літературою і самостійно вчитися.
    Щоб залучити весь клас до узагальнення і повторення вивченого, застосовую ще один тип уроку – творчий звіт учня з певної теми. На підсумково-узагальнюючому уроці-семінарі «Ні, я жива! Я буду вічно жити!» у 10 класі розглядаємо такі питання:
    • Останній монолог Мавки (особливості поетики Лесі Українки).
    • Стежками дядька Лева (джерела творчої наснаги поетеси).
    • Вічно жива (вшанування Лесі Українки).
    • Леся Українка у моїй читацькій біографії.
    Щоб активізувати десятикласників під час обговорення проблеми, винесеної на семінар, пропоную питання, над якими вони працюють вдома (Що робить Мавку безсмертною? Як розуміти слова дядька Лева «усякі скарби з лісу йдуть»?). Виступаючи на семінарі, учням доводиться певною мірою розкривати себе, свої погляди, внутрішній світ. Тому я вдосконалюю кожен урок літератури, щоб він ішов у напрямі посилення його розвиваючої функції (розвитку творчих здібностей учнів, навичок самостійності в роботі над художнім текстом, підручником, допоміжною літературою, інтересу до навчання, читання, до літератури взагалі).
    Розкриваючи ідейно-тематичний зміст роману Олеся Гончара «Собор», мої випускники намагаються розкрити мистецький талант автора, проникнути в душі персонажів, дослідити технологію добра і зла. Не один із них, замислюючись над проблемами «Собору», візьме з собою у життя основні моральні цінності, які утверджував у своїх творах Олесь Гончар. Вивчаючи художній твір, учні не лише засвоюють його ідейне багатство, збагачуються духовно, а й оволодівають рідною мовою. Виразне звучання художнього твору на уроках літератури розкриває перед школярами художню силу слова, за допомогою якого відтворюється внутрішній світ людини, її переживання, біль, прагнення, велич природи. Повсякчасна увага до художніх текстів привчає їх замислюватися над змістом слова і поступово усвідомлювати його могутність.
    Активно сприяють розвиткові творчого мислення дітей і уроки розвитку зв’язного мовлення, зокрема навчальні і контрольні перекази і твори. Переказ, як вправа з розвитку зв’язного мовлення, хоч і проводиться із спеціальною метою, однак врешті-решт є засобом підготовки до самостійного твору, що являє собою вищий етап у роботі над зв’язним мовленням учнів. Тому я намагаюся проводити перекази не у відриві від творів, а в поєднанні з ними. За цієї умови переказ усім своїм змістом, побудовою, розгортанням сюжету допомагатиме учням у написанні твору. Твір-складніший, ніж переказ, вид мовленнєвої діяльності, спрямований на розвиток зв’язного мовлення і творчих здібностей учнів. Він вимагає від учня зосередженості, вдумливості, почуттів, суджень, самостійності викладу думок. У творах із найбільшою силою і виразністю відбивається внутрішній світ учня, за творами можна простежити розвиток дитини, формування світогляду, ставлення до життя.
    Під час вивчення односкладних речень у 8 класі пропоную учням створити проекти. Перша група «Односкладні речення у творчості Тараса Шевченка». Друга група «Односкладні речення у творчості Лесі Українки». Після виконання дослідницької роботи учні демонструють свої результати.
    Але є уроки, на мій погляд, коли коментарі зайві. Там повинно звучати Слово Митця. Воно торкає найпотаємніші куточки душі, а тому будь-яке втручання ззовні, будь-яке переведення у рамки аналізу, вважаю недоцільними. Під час таких уроків учні отримують естетичну насолоду. Значить, уроки-вистави, уроки-поетичні світлиці, уроки-літературно-музичні композиції, уроки-гра просто мають право на існування. Основне завдання таких уроків – вплинути на почуття, емоції.
    Хочу ще зупинитися на одному зі шляхів зацікавленості учнів до навчання, спонукання до творчості, самостійності, підвищення розумової активності. Це – проектна технологія, яка дає можливість вчителю застосовувати розмаїття інтерактивних вправ і змінити роль авторитарного транслятора готових ідей на натхненника інтелектуального та творчого потенціалу учня. Схематично це має бути так: учень – технологія – учитель. Успішна організація проектування вимагає:
    • наявності освітньої проблеми, достатньо складної та актуальної;
    • дослідницького характеру пошуку розв’язання проблеми;
    • емоційної забарвленості навчального процесу, створення ситуації успіху;
    • активізації психодіяльності учнів;
    • широкого використання парної і групової форм навчальної діяльності;
    • гуманізація взаємодії вчителя і учня;
    • підведення підсумків проектної діяльності.
    Таким чином, робота над проектом, це, по-перше – практика особистісно-зорієнтованого навчання, по-друге – самостійна робота, по-третє – сукупність дослідницьких, пошукових, творчих методів, прийомів, засобів. Як зразок, проект, розроблений учнями літературної студії «Перлинка».Методика викладання української мови і літератури небезрезультатна. Я маю призерів не тільки в районі, а й в області. Самі собою досягнення не прийшли, це – плід моєї праці. А все тому, що я знаю:
    • головне не форма уроку, а інтерес учнів до здобуття знань;
    • як навчання у школі зробити практично корисним і цікавим;
    • про особливості сприймання і розуміння учнями матеріалу;
    • що рівень грамотності – не тільки знання правил, а й рівень сформованих умінь
    • використовувати їх на практиці;
    • що основне завдання школи – активне й свідоме творення людиною самої себе.



    Категорія: ППД | Додав: Moderator (02.03.2010)
    Переглядів: 1365 | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]
    Управління освіти, молоді та спорту Шепетівської РДА © 2017
    Пошук по сайту
    Форма входу
    КАТЕГОРІЇ РОЗДІЛУ
    Організація і діяльність [1]
    Психологічна служба [1]
    ППД [7]
    МИ В МЕРЕЖІ
    Блоги вчителів
    Предметні спільноти
    Хмаринка тегів
    Календар
    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання